Зміст екскурсії дозволить всім допитливим людям ознайомитись з історичною індустріальною спадщиною центральної частини нашого міста в місцях розробок залізної руди по так званому Червоному пласту, технологіями гірничих робіт і історії рудників, залишками технічних споруд та гірничопромисловими ландшафтами рудників. Попри близькість району рудників до центрального ринку та вулиці Лермонтова тут збереглися численні і унікальні пам’ятки гірничої справи Кривбасу кінця ХІХ століття.
Поклади багатих залізних руд на Червоному пласту розроблялися з 1886 року. Визначальною передумовою виникнення рудників на Червоному пласту є геологічна будова території на захід від містечка Кривого Рогу. По схилах балки Південної Червоної виходили просто неба червоного кольору у вигляді тонкого пласту багаті залізні руди. Згодом, від цих виходів і пішли розробки руди. Рудні поклади Червоної смуги простягувались на 3 км. Вміст заліза в рудах Червоної смуги коливався від 58 до 62%. Вони представляли промисловий інтерес для гірничих розробок.
Розвиток об’єктів гірничодобувної індустрії Червоного пласта поділяється на 3 етапи – дореволюційний (1886-1918 рр.), радянський довоєнний (1930 – 1941 рр.), радянський повоєнний (1945-1973 рр.).
На 1904 р. на пласту працювало 12 рудників. Більшість рудників були дрібними, виняток – Південного Гірничопромислового товариства та катеринославських підприємців Карпаса і Ковалевського (продуктивністю кожного по 100 тис. т. руди на рік). На решті рудників добувалося від 300 тон до 40 тис. т руди щороку. Загалом усі рудники на початку ХХ ст. давали до 320 тис. т руди.
До кінця першого 10-річчя ХХ ст. на рудниках руда добувалась в кар’єрах, переважав кінний підйом руди. Пізніше при поглиблені робіт відбувся перехід на підземний спосіб видобутку руди, кар’єри переобладнали паровими підйомниками. При деяких рудниках збудовані контори, селища робітників та адміністрації. У верхів’ях балки Махорова рудні поклади в 10-х рр. ХХ ст. експлуатувалися підприємцями Должанським і Зелікманом. Ними закладена неглибока шахта, що мала продуктивність 30-35 тис. т руди на рік. Увесь рудовидобуток на Червоному пласті припинений з початком економічної руїни у 1918 р., кар’єри і шахти затопилися підземними водами. Майже всі надземні рудничні будівлі вщент зруйновані.
За радянської доби видобувні роботи відновлюються з 1930 р. (окрім РУ Сушкова балка, який так і не запрацював). Поклади залізної руди Червоного пласта прираховано до РУ ім. Ілліча. Розробки руди велися виключно підземним способом – шахтами ім. ДПУ (рос. – ГПУ) – в північній і центральній частині пласта; в південній – ім. ЗОТ (імені руху за освоєння техніки, який існував наприкінці 20-х – початку 30-х рр. у СРСР), ім. Валявко, ім. Валявко-ЗОТ, ім. Валявко–вентиляційна. Шахта ім. ДПУ працювала до 1972-73 рр.
Що можна побачити на території колись працюючих рудників?
Відносно добре збережені об’єкти індустріальної спадщини, які характеризуються майже повним первинним станом:
- старі кар’єри: «Генріх», південна частина «Надії», рудника Вільчура;
- відвали рудника Сушкова балка, 6 відвалів основної групи рудників Червоного пласта, 3 невеликих відвали шахт ім. ЗОТ та ім. Валявко;
- повністю уцілілим є провальна лійка та зона зрушення шахти ім. ЗОТ.
Частково збереглися такі пам’ятки, як:
- напівзасипаний кар’єр південного рудника Карпаса і Ковалевського, частково засипані ділянки кар’єрів «Генріх», «Надія», акціонерного товариства Криворізьких залізних руд;
- 2 відвали південних дореволюційних рудників;
- провальні лійки і надземні будівлі шахти ім. ДПУ;
- фрагмент верхньої частини дореволюційної шахти «Нахиленої» з залишками фундаментів надземних споруд («уклонки» рудопідйомнику, паровичної, компресорної) і відкотної естакади (кам’яний фундамент) та каналу водотоку балки Південної Червоної;
- лійки над стволами шахт ім. ЗОТ та ім. Валявка.
Отже, до нашого часу дійшло чимало цікавих пам’яток, які пов’язані з видобутку залізної руди на Червоному пласту, які можна побачити своїми очима і почути розповіді про них на маршруті екскурсії.
Тривалість екскурсії – 4 години.
Маршрут екскурсії пішохідний.
Маршрут планується лінійно-кільцевим (довжина до 5 км).
Для проведення екскурсії розроблений цікавий «портфель екскурсовода».
Одяг – спортивний (кросівки, одяг відповідно прогнозу погоди на каналі http://sinoptik.ua). Додаткові вимоги – наявність рукавичок, питна вода, вологі серветки.
