Музей Північного гірничо-збагачувального комбінату
Після кількарічної реконструкції музей було відкрито 6 грудня 2013 року, що приурочено до 50-річчя заснування комбінату Північного ГЗК. Музей розташований на 2 поверхах. Має загальну площу – 1290,65 м2.
Фонди музею складають 6907 експонатів. Музей нині вважається найкращим музеєм промислової тематики міста.
В експозиції нового музею представлені різні види техніки та обладнання, а також історичні документи Північного ГЗК. В одному із залів, який відображає семирічну історію комбінату в складі Групи Метінвест, встановлено унікальний макет випалювальної машини LURGI 552 і мультимедійний макет промислового майданчика підприємства. З його допомогою відвідувачі музею можуть отримати вичерпну інформацію про діяльність комбінату та роботу основних виробничих переділів.
Огляд панорами збагачувальних фабрик та хвостосховища Північного ГЗК. Дана панорама являє собою дійсно нереальне видовище техногенних ландшафтів, що подібні до місячних краєвидів.
Музей-скансен гірничої техніки під відкритим небом
Єдиний у своєму роді музей промислової тематики в Україні. Відкритий 31 серпня 2009 року. Ініціатором створення такого музею виступило керівництво ПАТ «Північний ГЗК». Музей складається із двох частин. На першій ділянці уздовж стіни будівлі палацу культури комбінату виставлені стенди з інформацією та фотографіями про основні структурні підрозділи комбінату. На другій ділянці розміщена різноманітна техніка, яка використовувалась у кар'єрах комбінату, на шахті, збагачувальному виробництві. Свого часу на ній було перевезено і опрацьовано майже 30 млн. м3 гірничої сировини та металевих котунів. Тут представлені: ківш екскаватора, шахтний електровоз, бульдозер з кар'єру, великовантажний автомобіль «БелАЗ», дробилка з дробильної фабрики, сепаратор рудозбагачувальної фабрики та багато іншої техніки, що презентує силу та міць видобувних підприємств Кривого Рогу.
Біля кожного експонату встановлені інформаційні таблички, що дозволяє прогулятися музеєм й ознайомитися з його експонатами самостійно. Вхід до музею вільний, але за порядком стежить охорона комбінату.
Першотравневий рудник. Був основою всієї округи, а після 1945 року і колишнього міста Терни. Розробки залізних руд на території колишнього руднику розпочалися ще у 1898 році акціонерним Російсько-Бельгійським товариством. У 1918 році рудник отримав назву – ім. 1 Травня. Після руїни Громадянської війни рудник запрацював знову з 1929 року. До початку 1950-х рр. на руднику діяло багато дрібних шахт (№4, №8, «Д»). У 1952-1956 роках проведена генеральна реконструкція руднику. Введена в дію шахта «Об'єднана».
Особливість рудника в тому, що шахти тут видобували не лише багаті залізні руди, а й уранові. У полях шахти «Об'єднана» розташовувалося Першотравневе родовище уранових руд. Уранові руди видобувалися на руднику до 1966 року. До 1980 року вичерпані запаси й багатих залізних руд – рудник перейшов до видобутку бідних залізистих кварцитів. У 1979 році на руднику збудована сучасна шахта «Першотравнева-1» з копром висотою 101 м, а поруч – у 1985 році й шахта «Першотравнева-2». У 1989 році рудник було ліквідовано. Найбільші глибини, досягнуті на шахті «Першотравнева-1» склали -1050 м.
Проїзд вулицями старого міста Терни по вулиці Івана Сірка
У колишньому місті Терни майдан був адміністративним центром. До 1975 року мав назву – ім. Леніна. Згодом названий на честь радянського авіаконструктора Петлякова Василя Михайловича (1891-1942), який розробив важкі літаки бомбардувальники ТБ-1 і ТБ-2, які брали участь у Великій Вітчизняній війні.
Напроти один одного на майдані розташовуються споруди управління Першотравневого рудника (праворуч) та палацу культури «Першотравневий». Палац культури відкрито у 1955 році. Дах був обрамлений різноманітними скульптурами. Був найгарнішим серед усіх палаців культури міста. Наразі скульптури зняті через аварійний стан. Палац культури походив від робітничого клубу «Гірник». З майданом Петлякова палац культури з'єднується сквером.
Провалля шахти ім. Орджонікідзе Центрального ГЗК
Провалля шахти ім. Орджонікідзе утворилися 13 червня 2010 року внаслідок штучного погашення підземних виробок шахти. Утворилися нові провальній лійки глибиною до 80 м, зона тріщин і блокових зсувів. Є яскравим прикладом техногенезу на Криворіжжі
Примітка: всі переїзди супроводжуються розповіддю екскурсовода.