Шахта «Родіна» здана в експлуатацію в липні 1972 року. Розробка цього рудного поля (територія колишнього рудника Юлії Шмакової) ведеться з 1886 року. Нині «Родіна» є найглибшою залізорудною шахтою Європи.
До 1 жовтня 1989 року шахта як структурний підрозділ входила до складу рудоуправління імені Карла Лібкнехта. Після цього входила до складу виробничого об'єднання «Кривбасруда», яке забезпечувало близько 60% потреб колишнього СРСР в залізній руді.
Шахта наразі входить до складу підприємства ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат».
Проектна потужність шахти 2,6 млн. тон багатої руди забезпечується введенням горизонтами -1240-1315 м. Видобуток руди проводиться на горизонті 1315 метрів. На даний момент ствол шахти поглиблено до 1570 метрів. Ведуться роботи з підготовки до видобувних робіт на горизонтах 1390 і 1465 метрів. Геологи виявили запаси товарної залізної руди на території шахти на глибині понад 1,8 кілометри. На шахті впроваджується новітнє обладнання провідних світових виробників. Нині тут вже працює високопродуктивний шведський гірничопрохідницький комплекс.
Крім основного ствола «Родіна» має ще й допоміжні – «Північна вентиляційна» (що забезпечує вентиляцію підземних виробок) та запасний ствол – колишня шахта «імені газети Правда».
Середній видобуток товарної залізної руди близько 1,75 мільйона тонн на рік з відсотковим вмістом заліза 59,50%. Шахта «Родіна» вважається однією з найпотужніших в Кривому Розі за запасами товарної руди та високим процентним вмістом заліза. Балансові запаси до глибино 1765 метри складають 148,1 млн. тонн руди з вмістом заліза в ній 56,96%.
У 1980 році шахта здобула скандальну популярність у зв'язку з виявленням японськими покупцями в руді шахти золота і ряду інших рідкісних елементів. Згодом поставки руди до Японії були припинені, а відсоток вмісту золота радянськими фахівцями був оцінений як непромисловий. Покупців руди шахти «Родіна» за період її історії було багато, так як ті чи інші західні фірми не раз підтверджували вміст у ній тих чи інших рідкісних металів. «Золоту» історію з Японією вважають не такою вже й нісенітницею, так як при аналізі руди виявився по істині величезний вміст рідкісноземельних металів, що коштують набагато дорожче, ніж сама залізна руда.
Насправді залізорудна сировина шахти завжди привертала західних покупців вмістом іридію, осмію, вольфраму, молібдену, платини, золота та радіоактивних елементів, загальна вартість яких у 25-75 разів перевищувала вартість самої товарної залізної руди. Західні журнали «Де телеграф» і «Нью-Йоркер» взагалі не називають шахту «Родіна» залізорудною шахтою, а наголошують на тому, що через європейські фірми Америка і Судан виймають із сировини даної шахти близько 12 рідкісних елементів, серед яких вміст платини в сировині близько 12 г на тонну, що багато навіть для платиново-видобувних підприємств. Так само в залізорудній сировині шахти «Родіна» індійськими покупцями при переробці знайдено 184 самородки золота вагою від 0,5 до 24,6 грам, не враховуючи більш дрібних самородків.