Шахта ім. Леніна - залізорудна шахта, що здана в експлуатацію в 1963 році. Входила до складу рудоуправління імені Орджонікідзе, яке в 1969 році було перейменовано в рудоуправління імені Леніна, а 1 жовтня 1989 року було ліквідовано. Нині входить до складу ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" (КЗРК).
Проектна потужність шахти 2,3 млн.т. Шахта має діаметр ствола 7,5 м, 2 скіпові підйомники по 2 тонни. У шахтному полі переважають поклади стовпоподібної форми. Їх довжина змінюється в межах 50-300 м, кут падіння 54-60°, а горизонтальна потужність 10-30 м. Породи висячого боку представлені стійкими мартитовими кварцитами, лежачий бік складений комбінованими кварцитами і прошарками сланців.
Ствол шахти імені Леніна пройдено на глибину 1441 м. Очисні роботи ведуться на горизонтах 1200 та 1275 м, а гірничо-капітальні - на 1425 та 1500 м. Відпрацювання 85% запасів руди шахтою проводиться камерними системами розробки, а 15% - системами з обваленням руди та порід, що налягають. Висота поверху, що відпрацьовується, складає 75 м. На шахті розвідано запаси до глибини 1955 м – 142,5 млн. т. з вмістом заліза 57,40%.
У 2010 році споруджено новий робочий горизонт - 1350 метра. На шахті започатковано впровадження високопродуктивного імпортного гірничого обладнання. Нині тут працює фінський комбайн з безлюдної проходки висхідних виробок.