Поринь у криворізьку старовину! Що ми звикли знати про одне з найгарніших місць Кривого Рогу, як собі звикли уявляти – скелі над рікою Інгулець, мальовничі місця навколо виходів на денну поверхню древніх гірських порід. Аж як це неповно! Виявляється на старому МОДРі існує маса забутих сторінок історії. Розкрити нам звичний МОДР з іншого боку, поринути у сиву старовину, розгорнути нову та маловідому інформацію про колись потужний гірничий край Кривбасу – ось така мета цієї екскурсії.
Історія МОДРу – це насамперед поява двох рудників Б на так званому Кандибінському пласту. Залізні руди тут мають значне простягання до 3,5 км. Вміст заліза великий і доходив до 60,8-64,4%, руди представляли значний промисловий інтерес. Пласт тягнувся від ріки Інгулець аж до Змички (до району сучасної вулиці Геологічної.
В дореволюційний період видобуток руди на Кандибінському пласту з 1899 р. вело одне акціонерне товариство – «Б.К.Д.» (Брянського, Криворізького і Донецького металургійних товариств). «Б.К.Д.» мали 2 рудники – №1 і №2. Рудник №1 розташовувався майже біля самої р. Інгулець в південній частині пласту. Другий рудник знаходився в 1,6 км північніше від першого.
До середини першого десятиріччя ХХ ст. практикувалися відкриті роботи. В 10-х рр. ХХ ст. відбувся перехід на підземні роботи за допомогою 2 шахт (№1 і №2), розташованих поміж двома рудниками. Рудники мали велику продуктивність. На початку ХХ ст. вони видавали від 130 (рудник №2) до 320 (рудник №1) тис. тон товарної залізної руди щороку, але працювали нестабільно (в 1903-04 рр. руда взагалі не добувалась). При руднику №1 побудоване робітниче селище, адміністративна контора товариства. Від ст. Карнаватка до обох рудників на початку ХХ ст. підведена залізнична гілка, яка закінчувалась південніше руднику №1 на бровці корінного схилу долини р. Інгулець біля естакади рудоспуску. Залізниця виконувала відкатну функцію. Є дані про кар’єр Учительський, який діяв після 1905 року.
За радянської доби видобувні роботи почали відновлюватись з 1922 р., але активний видобуток йде з 1928 р. В межах покладів рудників «Б.К.Д.» був створений рудник, з ім’ям – імені МОДРу (Міжнародна організація допомоги борцям революції), який відносився до рудоуправління ім. Газети Правда. Розробки руди велися виключно підземним способом – шахтами №1 (центральна), №2 (обидві шахти відновлені з дореволюційних часів), №3 (після 1918 р. не працювала), №6, напівшахтою №7 (радянської доби). Допоміжними шахтами були шахта «Південна» (вентиляційна), ім. МОДР №1, ім. МОДР. Залізниця була скорочена і доходила лише до шахти №1. Рудник «Б.К.Д.» №2 не діяв, замість нього для розробки рудних покладів з південного боку кар’єру закладена шахта №6. Від старого селища на північ у 1931-1932 рр. збудоване нове робітниче селище з двоповерховими будинками, гуртожитком, школою №5 (по вул. Правди). Рудне тіло вироблене до глибини 150 м. Відпрацьовані поклади за кілька років, тому шахту №1 (з 1934 р. ім. Айдінян) і інші було закрито на мокру консервацію вже у 1937 році. Саме у цьому році і припиняється гірнича історія старого МОДРу.
В селищі була центральна електрична станція, що забезпечувала електроенергією селище і рудничні електричні підйомники. В селищі знаходився будинок контори (управління) усіх рудників «Б.К.Д.» Кривбасу. В період відновлення за радянського часу селище розбудоване і за площею зросло вдвічі. У 1932 р. здані в експлуатацію 4 двоповерхові будинки і двоповерховий гуртожиток шахти №1 (пізніше семирічна школа №12 і №5). Центральною вулицею цієї історичної частини м. Кривого рогу є вул. Тарапакывська (в минулому вул. Правди).
Що можна побачити на території колись працюючих рудників?
Відносно добре збережені об’єкти індустріальної спадщини, які характеризуються майже повним первинним станом:
- незначно затоплений кар’єр колишнього рудника «Б.К.Д.» №2;
- Учительський кар’єр;
- східний відвал кар’єру рудника «Б.К.Д.» №2 та відвал дореволюційної шахти №2;
- мульда просідання над підземними виробками шахти №1 РУ ім. МОДР;
- водопропускна арка рудничної залізниці по правому відрогу балки Кандибіна;
- житлові будівлі робітничого селища усіх часів, будинок контори руднику «Б.К.Д.»;
- будинок історичної цінності, в якому проживала родина відомих людей – Героїв Радянського Союзу, учасників бойових дій під час Великої Вітчизняної війни Глинки Д.Б. і Глинки Б.Б., які в 1929-1933 рр. були гірниками шахти №1 РУ ім. МОДР.
Частково збереглися такі пам’ятки, як:
- південна частина підтопленого кар’єру рудника «Б.К.Д.» №1;
- фрагменти відвалу шахти №1 часів роботи РУ ім. МОДР;
- фрагменти високого насипу залізниці понад р. Інгулець.
Доповнює красу старого МОДРу новобудова – православний храм-красень в ім’я Іоанна Лествичника, а також природні ландшафти геологічної пам’ятки природи «Скелі МОДРу».
Отже, до нашого часу дійшло чимало цікавих пам’яток, які пов’язані з видобутку залізної руди на Кандибінському пласту, які можна побачити своїми очима і почути розповіді про них на маршруті екскурсії.
Тривалість екскурсії – 4 години.
Маршрут екскурсії пішохідний.
Маршрут планується лінійно-кільцевим (довжина до 5 км).
Для проведення екскурсії розроблений цікавий «портфель екскурсовода».
Одяг – спортивний (кросівки, одяг відповідно прогнозу погоди на каналі http://sinoptik.ua ). Додаткові вимоги – наявність рукавичок, питна вода, вологі серветки.
