КРИВОРІЗЬКИЙ СУРИКОВИЙ ЗАВОД

surikovii zavod

Історія публічного акціонерного товариства «Криворізького сурикового заводу» розпочалася 15 серпня 1938 року. Тоді завод мав назву «Красфабрика». Це було примітивне кустарне виробництво. Первинна потужність заводу досягала 5 тис. т. сурику та 1 тис. тон вохри на рік. У 1940 році «Красфабрика» була перейменована на «Суриковий завод». Під час Великої вітчизняної війни завод повністю зруйновано. Відбудований у 1945 році. 

Розвитку набув на початку 1960-х років. У 1964 році приєднані потужності заводу «Хімпром». Складався з цеху з виробництва земляних пігментів і цеху лакофарбової продукції. У 1968 проведена генеральна реконструкція. У 1972 році введено новий цех земляних пігментів у Довгинцівському районі на Нікопольському шосе. У 1981 році введено промислову установку з виробництва сурику залізного в замкненому вентиляційному циклі. Потужність 40-45 тис. тон сурику. Єдине в колишньому СРСР підприємство з виробництва сухого сурику. Сурик залізний являє собою природний неорганічний пігмент червоного кольору, який складається з окису заліза із суміші мінералів і кварцитів. У 1980-х роках розроблена нова технологія, яка дозволила забезпечити продукцією всіх споживачів СРСР. 

Продукція надходила на адресу 500 споживачів СРСР і 17 країн світу. 

Територія цеху земляних пігментів займає 101 тис. кв. м. Цех з виробництва лакофарбової продукції з 1966 року знаходиться в районі Змички. Площа 36 тис. кв. м. У 1990 році на базі покладів талькових сланців Криворізького басейна завод освоїв виробництво талька молотого на існуючому на підприємстві обладнанні. 

Сьогодні «Криворізький суриковий завод» – це підприємство, що динамічно розвивається з максимальною орієнтацією на потреби споживачів. З цією метою обрано два провідних напрями діяльності заводу – постійне покращення якості та розширення асортименту готової продукції. Сфера діяльності: виробництво фарб, пігменту залізоокисного, вохри, тальку.